Бюджет-2027: мінімалку пропонують підвищити на 10%, уряд заклав можливе підвищення податків

Кабінет Міністрів 15 вересня 2026 року схвалив і передав до Верховної Ради проєкт Державного бюджету на 2027 рік, а 16 вересня його розглянули на засіданні бюджетного комітету Ради. Прем’єр-міністр Сергій Корецький охарактеризував документ як “бюджет воюючої країни”, основне завдання якого — забезпечити потреби безпеки й оборони та зберегти фінансову стійкість. Це ще проєкт: остаточні цифри й терміни залежать від того, які рішення ухвалить Верховна Рада, зокрема щодо змін до Податкового кодексу.

Які соціальні стандарти пропонують з 1 січня 2027 року

Згідно з текстом законопроєкту, розглянутим бюджетним комітетом Ради:

• мінімальна заробітна плата — 9546 грн (зростання на 10,4% порівняно з поточним рівнем);
• прожитковий мінімум для однієї особи — 3559 грн (+10,9%), для працездатних осіб — 3691 грн.

Які додаткові податкові надходження заклали в розрахунки бюджету

Офіційний документ бюджетного комітету називає ці суми гіпотетичними: 58,7 млрд грн від ПДВ “у разі внесення змін до Податкового кодексу” (можливе підвищення ставки з 20% до 21%) і 8,3 млрд грн акцизу “в разі додаткового підвищення ставок” — при цьому конкретна нова ставка акцизу в документі не вказана.

Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа називає ширший орієнтир: понад 131 млрд грн очікуваних доходів бюджету залежать від рішень, які Рада ще не ухвалила, — окрім ПДВ і акцизу, це продовження підвищеної ставки податку на прибуток банків (52,5 млрд грн), оподаткування цифрових платформ і закон про оподаткування міжнародних поштових відправлень (11,8 млрд грн за документом комітету). Важливо: за її ж словами, ці податкові зміни наразі лише обговорюються, і сама Підласа вважає їх малоймовірними.

Це варто відрізняти від іншого процесу: у Податковому кодексі вже раніше затверджено черговий етап поступового підвищення акцизів на пальне на 2027 рік у межах наближення до мінімальних ставок ЄС — зокрема, на дизельне паливо з 253,8 до 291,9 євро за 1000 л, на бензин із 300,8 до 329,9 євро за 1000 л. Це проміжний, а не кінцевий рівень: графік передбачає подальше підвищення й на 2028 рік — до близько 330 євро за 1000 л для дизеля і 359 євро для бензину. Рішення на 2027 рік чинне незалежно від того, чи ухвалить Рада додаткові податкові зміни з проєкту бюджету-2027.

Яка підтримка від держави є для бізнесу

Паралельно з підвищенням витрат держава розширює й підтримку бізнесу. 17 вересня 2026 року уряд розширив програму пільгового кредитування великих проєктів: держава компенсує 5,5% річних від базової ставки банку, ліміт — від 30 млн до 1 млрд грн залежно від території та групи компаній, кошти можна спрямувати зокрема на модернізацію переробних підприємств і відбудову інфраструктури через Національну установу розвитку.

Де бізнес реально може заощадити

Мінімальну зарплату чи ставки податків підприємство не встановлює — це рішення ухвалює держава. Ці витрати зростають для всіх: і для виробництва, і для рітейлу, і для HoReCa. Бізнесу залишається закладати їх у собівартість.

Одна зі статей, на яку бізнес може впливати через власні інвестиційні рішення, — енерговитрати. Тут підприємство саме обирає джерело (мережа чи власна генерація) і те, наскільки його витрати залежатимуть від подальших змін у цінах на електроенергію та пальне.

Економія на електроенергії для бізнесу через власну сонячну станцію знижує обсяг електроенергії, яку підприємство купує з мережі в години сонячної генерації. Ця частина витрат не залежить ні від ставки ПДВ, ні від акцизів на пальне.

Профінансувати проєкт можна і за кредитними програмами для бізнесу. Держава також розширює таку підтримку — про це вище, хоча найбільші державні програми розраховані на проєкти від 30 млн грн. Умови менших кредитів відрізняються залежно від банку й програми. Умови кредитування для бізнесу — на профільній сторінці Generacia.

Це не означає, що електроенергія стає безкоштовною одразу. Власна СЕС має капітальні витрати на етапі побудови. Вона вимагає обслуговування, а обладнання з часом деградує. Але це витрата, яку бізнес планує й контролює сам — на відміну від мінімальної зарплати чи податкових ставок, які встановлює держава.

Наступний орієнтир — чи ухвалить Верховна Рада додаткові податкові зміни в тому вигляді, в якому їх розглядає уряд, і коли парламент розгляне проєкт бюджету в першому читанні.