Зелений тариф і закон: розвінчуємо міфи, нагадуємо факти
Весною 2019 року був підписаний законопроект №8449-д, головна мета якого – внесення поправок в Законі України “Про альтернативні джерела енергії”. Після нього пройшла серія поправок і законопроектів, що регулюють сферу. Цей документ також називають «закон зелений тариф», адже саме він визначає порядок підключення приватних і промислових сонячних станцій по всій країні. Що змінила, скасувала і дозволила нова редакція – розберемо в статті.
СЕС на землі: дозволені
Спочатку квітнева редакція закону забороняла використання Зеленого тарифу наземними станціями після 2020 року. Згідно зі статтею 9.1 Закону, “зелений” тариф повинен був поширюватися тільки на станції, встановлені на дахах та/або фасадах будівель та інших капітальних споруд.
Але липневий законопроект №10357 скасував дане рішення і повернув власникам наземних СЕС право на Зелений тариф.
Закон про зелений тариф 2019 та його зміни
Після прийняття закону про зелений тариф 2019 та оновлень у липні багато хто почав цікавитися, чи дійсно скасували зелений тариф. Насправді зелений тариф не скасували, а уточнили його умови та запровадили систему аукціонів для великих станцій.
Закон України про альтернативні джерела енергії тепер регулює всі форми відновлюваної енергетики — від сонячної та вітрової до біогазової.
Аукціони для станцій від 1 МГВт
На окрему увагу заслуговує введення таких механізмів регулювання, як аукціони. Закон України про зелений тариф передбачає, що аукціони будуть діяти для промислових об’єктів потужністю від 1 МВт.
З огляду на те, що в Україні діє один з найвищих зелених тарифів в Європі – €0,18 за кВт – міжнародне співтовариство вимагає від нашої країни його зниження. Та й сама країна (точніше, її громадяни) не в силах підтримувати такий високий рівень тарифу в подальшому. По суті, фіксований Зелений тариф на тривалий термін не залишає вибору споживачам і змушує їх платити за електроенергію високу ціну навіть тоді, коли вона з часом у всьому світі стає нижче. Це давно зрозуміли в багатьох країнах, що активно розвивають зелену енергетику, тепер черга і за Україною. Закон України про сонячні батареї робить акцент на прозорості ринку та формуванні справедливої ціни через аукціони.
За класикою жанру планується застосовувати найочевидніший механізм визначення оптимально-низької ціни на товар – аукціон. Тобто, всіх виробників сонячної енергії зобов’яжуть продавати вироблену енергію не просто за тарифом, а на аукціонах, конкуруючи один з одним. Держава ж вибере тих постачальників, які запропонують найбільш вигідні їй умови. Але не відразу — система аукціонів вводиться поступово:
- По-перше, під неї потрапляють тільки ті станції, які підпишуть договір на Зелений тариф після 1 січня 2020 року. Якщо ваш договір був підписаний до 31 грудня 2019 (нагадаємо, що ввести в експлуатацію станцію потрібно не пізніше 2 років з моменту підписання), то ви реалізуєте державі електроенергію виключно за вигідним тарифом €0,18 за кВт.
- По-друге, всі ті, хто підпише договір після 1 січня 2020 будуть також переходити до аукціонів не всі відразу, а в залежності від рівня потужності станції за такою схемою:
- 2020: на систему аукціонів переходять сонячні станції, потужність яких перевищує 10 мВт,
- 2021-2022: до них приєднуються СЕС від 5 мВт,
- 2023: сонячні станції від 1 мВт.
Всі об’єкти, які не потрапляють під правило про аукціони, поки будуть реалізовувати енергію по тарифах, що діють на момент підписання договору. До 1 січня 2020 року це €0,18 за кВт. З 2020 року тариф скоротиться на 10%.
Діючі правила будуть застосовуватися до 2030 року. Після заплановано перегляд системи регулювання.
